Відрядження частина 2 Я завмерла, серце калатало так голосно, що здавалося — його можна почути на всю будівлю. Двері прочинилися ще ширше, і в темряві з’явилася постать чоловіка. Його кроки лунали глухо, віддаючись у порожньому під’їзді. Я судомно стиснула телефон у руці, готова кричати чи захищатися хоч чимось. — Вибачте, ви не загубили це? — несподівано пролунав його голос.