Мені болить.Постійно, стабільно. Мовчки. Бо я не розумію шо буде далі,чи варто робити свої серйозні справи,чи може викинути вме на митник,залишивши одну торбу Причин багато,а писати не маю бажання. І мені скажуть шо є і гірше. Ну добре, але легше не стає від того. Я хотіла закінчити інститут,вдало одружитись, мати п'ятьох дітей. А тепер?А шо тепер...я ні в чому не бачу сенсу...я одна...нікому не потрібна...і мені ніхто не потрібен,мабуть. Лежу вже сутка на дивані,в хаті безлад,не їла нічого