Майже 3 роки повномасштабки і 11 років війни в цілому. Іноді здається, що так буде тупо завжди. Що твоя молодість припала на війну, яка краде роки, твою країну, мрії, життя. А ти хочеш зупинити цей пздц, однак не можеш. Лежиш собі, плачеш від жалощів за себе, за полеглих, за країну. А потім заходиш в Тредс і бачиш отак підряд, що сьогодні повернулись наші люди з полону в сімʼї. А тред одного військового залетів у рекомендації і це бустонуло його збір на авто. То вже й наче не плачеш. Якось так