Обертаючись назад, дивлюсь на своїх однокласників, колишніх колег, колишніх друзів - дивуюсь. На скільки люди зупиняються в розвитку. Хоча ні, не дивуюсь а радію, що кожного разу йду на перекір оточенню і рухаюсь далі. Хоча, оточення я не маю вже дуже давно. Лише декілька близьких людей, знайомих і крапка.