Тільки що отримала лист, що мою новелу взяли до публікації у збірку! Вже другу! Такі маленькі перемоги(маленькі бо це лише одна новела, а не ціла книжка), дають мені підтримку. Бо все життя вважала, що моє вміння з дитинства писати історії не є чимось особливим і як таким, на чому варто акцентувати увагу. І ось, зробивши крок у невідоме і бажане, я отримую відгук і мінімальні редакційні правки синтаксичних помилок. Моя люба маленька Даша, ти письменниця 🫂